Синтаксис простого речення (з досвіду роботи)

Проблемно-пошукові дослідження як один із засобів позитивної мотивації на уроках української мови

Із досвіду роботи вчителя української мови

Губиниської ЗОШ І-ІІІ ступеня №1

Захарчич Любові Романівни

-Губиниха-

2014

Освіта, зокрема мовна - стратегічна основа розвитку особистості , суспільства, нації та держави, запорука майбутнього. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXІ сторіччі зазначено : «Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій, що забезпечують удосконалення НВП, доступність та ефективність освіти, підготовку школяра до життєдіяльності в інформаційному суспільстві» та визначено мету та пріоритети державної політики щодо розвитку освіти :

v особистісна орієнтація освіти;

v формування національних та загальнолюдських цінностей засобами мови;

v постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту, форм організації НВП;

v запровадження освітніх інноваційних технологій,

що сприяє  всебічному розвитку особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб через формування всебічної культури як основи світосприйняття, світогляду та діяльності.

 Першочергове завдання учителя-словесника – відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер, сформувати всебічно розвинену високоосвічену мовну особистість , яка здатна самостійно здобувати необхідні знання та вміло застосовувати їх на практиці для розв’язання різноманітних соціальних та навчальних проблем.

Сучасний урок української мови за своєю метою, змістом , структурою та методами навчання повинен відповідати найновішим досягненням теорії і практики роботи в школі, повинен характеризуватися ефективною організацією роботи учнів на уроці. Сучасним можна назвати той урок, який базується на засадах розвивального особистісно орієнтованого навчання, сприяє розвитку критичного мислення, умінь аналізувати , порівнювати, узагальнювати, визначати причиново-наслідкові зв’язки, використовувати елементи дослідження, пошуку, експерименту, а також логічного структурування. Урок мови має формувати в школярів свідоме ставлення до засвоєння рідної мови .

Провідна роль у навчанні учнів способів здобуття знань , критичного осмислення і перенесення необхідної інформації у практичну діяльність через формування навичок самоосвіти належить , безперечно, шкільному підручнику як основному засобу реалізації особистісно орієнтованого навчання.

Та життя висунуло словесникам суспільний запит на виховання творчої особистості. Сьогодні школі не потрібен учень-виконавець, вчитель не повинен допускати «розумового ледарства на уроці» , яке веде до морального каліцтва, потрібна особистість, здатна самостійно мислити, приймати сміливі нестандартні рішення. Тому щоб учні не втрачали інтерес до навчання, вивчення мови, прагнули до поглиблення та вдосконалення уже здобутих знань, найдоцільніше ввести якісно новий засіб навчання, який і буде  в повній мірі реалізувати принципи особистісно орієнтованого навчання – електронний навчально-тренувальний курс з рідної мови, що дасть можливість формувати в учнів активне, емоційно-позитивне, мотивоване ставлення до вивчення рідної мови і вдосконалення практичної мовленнєвої діяльності.

 Обираючи проблему самоосвіти, перш за все ставила перед собою завдання навчити дитину думати, розуміти мовні правила, доречно використовувати їх, вільно володіти усним та писемним мовленням. Ідучи на урок, у котре переконуюсь у правильності слів В.Сухомлинського: «Вчитель готується до свого найкращого уроку все життя». Але , на мою думку, в учительській праці не повинно бути одного найкращого уроку, кожний урок має бути найкращим.

На етапі засвоєння нових знань і умінь та в процесі закріплення цей метод є найвищою ланкою самостійного мислення учнів. Від учителя великою мірою залежить правильна організація початкового У процесі роботи намагаюсь виховувати в учнів цікавість до вивчення мови й літератури, вміння відчувати красу слова. Неабияку роль відіграє , хоч і традиційний, але досить дієвий метод дослідження (спостереження).Психологічною основою спостереження є відчуття й сприймання, на грунті яких розкривається  уява, мислення , пам'ять, а також

 формування в них уміння спостерігати, слухати, а потім уміло синтезувати і робити висновки з почутого, побаченого, прочитаного в підручнику графічно,  у вигляді зорових опор.

У своїй практиці найчастіше використовую лінгвістичне дослідження (аналіз-пояснення);  дослідження-трансформацію; творче конструювання,проблемні завдання тощо. Досить часто використовую роботу в групах. Наприклад,  працюючи у 9 класі над темою «Складнопідрядне речення», можна використати  на етапі закріплення знань дослідження-аналіз: З'ясуйте, чи можна наведені речення віднести до одного типу. Поясніть, чому не можна визначити тип  підрядної  частини лише за характером сполучника або сполучних слів? Не зайвим буде дослідження-трансформація : Перебудуйте прості речення у складнопідрядні, замінивши обставини часу на підрядні обставинні часу. Можна використати проблемне завдання: Де поставити кому, якщо підрядне речення приєднане до головного сполучником для того щоб, після того як – перед усім сполучником чи перед другою частиною? Чи змінюється при цьому характер відношень міх частинами речень?

На етапі сприйняття й засвоєння навчального матеріалу - Спостереження над мовним матеріалом – групова робота. Учні об'єднуються в 4 групи. Кожна з них отримує речення, які треба проаналізувати за наведеними нижче запитаннями, слід також дати визначення СПР з підрядними місця і часу та охарактеризувати їх.

Отже, спостереження – це є процес пізнання. При цьому виділяють основні етапи його: відчуття, осмислення (через практичну роботу), сприйняття-усвідомлення мовних явищ будь-якого  рівня.

Метод дослідження доцільно використовувати тоді, коли нове найлегше засвоюється з уже відомим. Так тему «Ступені порівняння прислівників» учні можуть опанувати самостійно, бо вже мають необхідні знання з теми «Ступені порівняння прикметників», чи розглядаючи тему «Типи складнопідрядних речень» тощо.

Як бачимо, метод мовного дослідження допомагає учителеві формувати з учня не спостерігача-слухача, а активного, кмітливого, компетентного мовця. Лінгвістичне спостереження супроводжується певними символами, графічними позначками, що використовуються при складанні опорної схеми . Ці графічні позначки не становлять труднощів,бо переважна їх більшість використовується ним при вивченні іншої теми. Часто учні працюють самостійно над складанням навчальної моделі. Маючи інформацію з підручника чи від учителя, учні  без труднощів можуть скласти модель того чи іншого правила.  Використання схем-опор стимулює розвиток абстрактного мислення,  розвивають пам'ят ь дитини. Все це значно економить час на засвоєння теоретичного матеріалу, дає можливість учневі свідомо, самостійно засвоїти новий матеріал. Метод дослідження неможливий без аналізу дидактичного матеріалу (прикладів) та без відповідного узагальнення.

Дослідницька робота спонукає до пошуку нової інформації, активно формує навички й уміння, бажання самовдосконалення. Крім  того, метод спостереження створює найкращі умови для формування та прояву творчих здібностей учнів, їх пізнавального розвитку,готує фундамент для  реалізації критичного мислення дітей.

У своїх діяльності практикую побудову інтегративних структурно-логічних схем, дидактичних одиниць із графічно-символічною візуалізацією навчального матеріалу; застосуванням локальних і розширених проблемно-ситуаційних завдань на основі прийому „згортання-розгортання” навчальної інформації; розробку електронних структурованих компакт-підручників; використання тестових завдань зростаючого рівня складності з фіксованою відкритою формою відповіді. Крім того,використання схем-опор  на основі пошуково-дослідницького методу стимулює розвиток абстрактного мислення дитини, розвиває  її пам'ять.

Використання електронного курсу на уроці рідної мови – це один із шляхів до уникнення одноманітності,  трафаретності в роботі вчителя на уроці та засіб розвитку творчої особистості. Особливістю цього комп’ютеризованого курсу є те, що він не є просто носієм інформації про мову (зокрема про «Синтаксис»), а й виконує функції робочого зошита і «контролера», який слідкує за навчальними діями учня, аналізує й оцінює їх.

Зростання інтересу учнів  до комп’ютерних технологій, які в наш час інтенсивно розвиваються, й знайшли своє вираження в електронному навчально-тренувальному курсі, який ми розробили для реалізації програмового матеріалу у 8 класі з теми «Синтаксис простого речення».

Структура і зміст електронного курсу визначається матеріалом змістових ліній Державного стандарту з української мови. Сучасний урок рідної мови повинен стати для учнів своєрідною дослідницькою лабораторією, в яку учень входить, щоб зробити певне відкриття, з тією різницею , що це відкриття не для людства, а для маленької людини – поки що юного школяра-мовознавця, а в майбутньому, можливо, науковця -мовознавця.

 Кожен учитель-словесник повинен чітко розуміти мету навчання: не просто запам’ятовування готових знань, а їх пошук, відкриття і активне засвоєння, розвиток творчого  та критичного мислення.

Даний посібник – це , перш за все, технологізація особистісно орієнтованої технології навчання, побудований у формі мультимедійної презентації і містить теоретичний матеріал з теми поєднаний з віршованими рядками про той мовний об’єкт, який вивчається , що дає можливість зацікавити учнів темою, викликати інтерес до самостійної роботи  у відповідності до єдності попереднього досвіду школяра із здобутими новими знаннями в процесі навчання. Самостійно вивчати теоретичний матеріал курсу необхідно за такими рівнями засвоєння:

v Первинне знайомство з мовним поняттям, явищем, виявлення його істотних ознак;

v Уточнення ознак мовних понять, відмежування щойно сформованих понять від раніше засвоєних за принципом зіставлення, порівняння, протиставлення;

v Конкретизація понять через практичні вправи;

v Класифікація і систематизація їх;

v Використання мовних понять, явищ під час їх практичного застосування – «практикум»

Треба пам’ятати, що виклад знань повинен бути направленим не тільки на розширення їх обсягу , структурування, інтегрування, узагальнення змісту предмету, а й на постійне перетворення набутого суб’єктного досвіду кожного учня.

Як відомо з досвіду, учні  не люблять вчити довгі , не завжди логічно побудовані правила, їм буває важко пов’язати правило, викладене в підручнику, з конкретним прикладом, тому до навчального курсу ми включили логічні опорні схеми, алгоритми, графіки, де виділено головне, що на нашу думку,   полегшує засвоєння теоретичного матеріалу, причому учень сам вибирає, чи доцільно йому ними скористатись.

Для колективного озвучення логічної схеми , яка подана в гіперпосиланні, використовуємо мовознавче дослідження, що дає можливість спочатку на основі попередніх практичних вправ («дослідження-пошук») розпізнати мовне явище в мовному потоці, з’ясувати його загальне значення, зв'язок з іншими мовними об’єктами, способи вираження та синтаксичну роль, а лише потім звірити з правилами в підручнику та поглибити свої знання. Разом з тим , перед подачею нової теми , яка частково вивчалась у попередніх класах, пропонуємо низку запитань для визначення особистісного досвіду з теми та індивідуальних особливостей учнів , щоб визначити, на якому рівні складності можна подавати лінгвістичний матеріал.

Важливою формою роботи є саме колективне озвучення узагальненої схеми-опори, що веде до створення стрункої системи теоретичних знань з теми та  до більш ефективного застосування теоретичних знань на практиці. Треба пам’ятати, що в процесі навчання необхідне постійне узгодження суб’єктного досвіду учнів з науковим змістом здобутих знань.

До посібника внесено рубрики «Коментар мовознавця» (с.23)  чи «Методичний коментар»(с.36) та «Із секретів синтаксису»(с.10,13,35), що містить пояснення та конкретизацію мовного явища та поглиблює основний теоретичний матеріал . Такі рубрики , на нашу думку, зацікавлюють школярів і сприяють більш  свідомому та якісному засвоєнню мови.   Разом з тим такий підхід посилює мотиваційні чинники засвоєння теми, бо учень добре усвідомлює своє місце у НВП. Словесник повинен добре усвідомлювати, що активне стимулювання учня до самоцільної освітньої діяльності дає учневі можливість самоосвіти, саморозвитку та самовираження в процесі оволодіння знаннями.

Крім теоретичного , даний курс містить і практично-тренувальні вправи «Мовознавчий практикум», причому речення  в них тематично об’єднані, що реалізує виховний потенціал засвоєння теми, та пропонує як завдання репродуктивного, так і творчого характеру. Пропонуємо такі завдання, в основі яких спостерігається процес дослідження: дослідження-пошук, дослідження-відновлення, дослідження-конструювання, дослідження-трансформація, граматично-пунктуаційна трансформація, інформдослідження-характеристика, текстова скарбничка-пошук тощо. Коли учневі потрібна додаткова інформація для виконання завдань тестового характеру, використовуємо «коментар-довідку» – потрібна додаткова   інформація для розв’язання мовної проблеми(звертання до схеми-опори, алгоритму, повернення до теоретичного матеріалу тощо).

І як відомо , для всіх учнів результатом їхньої роботи є оцінка. Виконавши роботу і не отримавши оцінки у балах , учень не відчуває вагомості результату своєї роботи, іноді й не розуміє, що отримані знання і є винагородою за витрачені зусилля. Тому оцінювання тестових завдань відбувається не тільки за результатом отриманих відповідей, а й береться до уваги процес виконання тестів : враховується час та якість виконання(чи скористався коментарем, скільки разів звертався до підказки)

 Тому вважаємо, що електронний навчально-тренувальний курс з рідної мови – це:

v центр навчально-методичного комплексу ,що  формує не лише пізнавальну активність, культурно-мовленнєвий розвиток учнів,  а й виховує мовну особистість.

v Він також виступає одним із продуктивних засобів самоосвіти, що дозволяє формувати світогляд дитини через пізнавальну активність учнів, інформаційно-пошуково-дослідницьку діяльність(мовознавчі дослідження, мовні експерименти, доведення гіпотез).

v Разом з тим подано здійснюється діяльнісний підхід до подачі та засвоєння знань, формування вмінь та навичок у процесі проведення мовознавчого практикуму.

v сприяє розвитку розумових здібностей дітей, їхньому творчому мисленню в розв’язанні завдань з української мови, підвищує інтерес до навчання, інтелект,  сприяє набуттю практичних знань і вмінь.

v є доступним для сприйняття й аналізу досліджуваного матеріалу за обмежений проміжок часу, бо інформація міститься в графічних, схематичних й анімаційних зображеннях;

v дозволяє здійснити тематичний контроль знань і оцінку не тільки результату , а й процесу учіння й отримати результат засвоєння теми – оцінку учіння як суб’єктної діяльності.

Використання комп'ютерної техніки робить уроки рідної мови привабливими і по-справжньому сучасними, відбувається індивідуалізація  та гуманізація навчання, контроль і підведення підсумків проходять об'єктивно і своєчасно, підтримується інтерес до вивчення рідної мови.
Таким чином, головна мета вчителя на уроці - створити сприятливі умови для активного розвитку пізнавальної діяльності ,самовираження, самовдосконалення і самоутвердження учня у навчальному процесі , а  успіх  значною мірою залежить від різноманітності пізнавального простору.
На мою думку ,обґрунтоване використання комп’ютера сприяє розвитку розумових здібностей дітей, їхньому творчому мисленню в розв’язанні завдань з української мови, підвищує інтерес до навчання, сприяє набуттю знань і вмінь. Використання комп’ютерів не мета, а засіб виховання і розвитку творчих здібностей дитини, формування її особистості.

Сучасна людина має знати комп’ютер. Це – корисна, зручна і цікава апаратура, якій під силу вдосконалити сучасний навчальний процес, де учень виступає здобувачем знань. Наш електронний курс –це перша ластівка до створення електронних підручників з рідної мови, які стануть для учня справжньою індивідуальною дослідницько-аналітичною лабораторією учня.